Звичайно, адже висловлювання своєї думки в суспільстві рахується невихованістю.Саме тому ти повинен мовчати і терпіти , адже так треба , так нам краще. #мнение_админа
З 1984(!) року совок, а згодом постосовок святкує День Знань, а знання як відомо – це сила!)
Сьогодні до цього радянського рудимента долучаться ще близько 400 тис. дітей, які відтепер гордо іменуватимуть себе школярами. Цей радісний, святковий, знаменний, тривожний, (і т.д.) день дітям принесе три дуже важливих знання.
Знання перше і найважливіше, (чи найпрактичніше) – вчителям потрібно щось нести, хоча наразі це квіти та цукерки, але соціалізація майбутнього громадянина починається саме з такого посилу – в школу(держустанову) треба щось нести.
Знання друге – в кожного є своя роль(віршик) – подобається це чи ні, а як правило ні, бо дітям на репетиціях примусом вбивали ці однакові, незмінні протягом десятиліть ритуальні віршики, отже говорити(діяти) – дозволено виключно в межах ролі, а вчителі та батьки оцінюватимуть тільки по твоєму віршику.
Знання третє яке мають засвоїти майбутні громадяни – потрібно стояти і мовчати, плескати тільки по сигналу. Це теж неймовірно важливо для майбутнього громадянина – стояти, мовчати і хлопати по сигналу.
Можливо хтось скаже, що я перебільшую і дітям потрібне свято, так дітям потрібне свято, але дітям потрібне свято для дітей, а не для батьків, педколективу та місцевих чиновників. Оце все перше вересня в абсолютній більшості українських шкіл це лютий прелютий совок, хоч і подекуди прикритий вишиванкою та патріотичною піснею. І цей совок, любі мої, потрібно випікати розпеченим залізом.
Учітеся брати мої..